Меню
Історія виникнення проекту Bond Guitars та його місце в українській гітарній екосистемі, інсайдерські особливості процесу виготовлення інструментів, діп дайв в нюанси і деталі технічного процесу гітаробудування – про все це і навіть більше читайте у першій розмові між засновником та хед лютьєром українського гітарного бренду Bond Guitars Богданом Бондаренком та блогером Дмитром Віляйкіним з ютуб каналу "Гітарні Історії". Почнемо з історії нашої компанії – від виникнення ідеї першої гітари та нашої назви до складнощів виробництва гітар в умовах війни.

Дмитро: Вітаю тебе! Я так розумію, що ти засновник Bond Guitars? По тому, що це перші чотири букви твого прізвища.
Богдан: Привіт! Саме так.


Фото: Дмитро Віляйкін (ліворуч) та Богдан Бондаренко
Bond Guitars – скільки ви вже існуєте?
Все почалось ще в 2009 році. Тоді я вже кілька років захоплювався гітарою, і дуже багато грав на цьому інструменті. В мене була Yamaha Pacifica, та ще й доволі нестандартна її версія – телекастер з двома хамбакерами, модель 120SJ у чорному кольорі. Це була моя перша електрогітара. Після неї в мене з'явилась Edwards E-FR 130 GT – така агресивна, "метальова" палка з флойдом. З часом в мене виникло бажання спробувати дещо більш персоналізоване. Я це зрозумів, коли захопився творчістю англійського гурту MUSE. Якщо ти знаєш, Метью Белламі, фронтмен цієї групи, використовує нестандартні гітари фірми Manson із різними вбудованими ефектами, каосс педом, і так далі. Я хотів собі електрогітару саме такого типу, і тому я звернувся до одного з майстрів тут, в Києві. На жаль, він мені нічого не зміг зробити. Хоча я йому намалював ескіз інструменту, ніякої гітари я не отримав. Мене кинули!

Після того як я отримав такий досвід, я вирішив спробувати свої сили і зробити цю гітару власноруч. Тоді, у далекому 2009 році, я розпочав цей шлях самурая і зробив свою першу гітару. Почав активно вивчати цю тему, читати та досліджувати різну літературу. Далі я вже навчався лютьєрській справі у місцевих майстрів. З часом, це все перейшло в наш бренд Bond Guitars, який ми анонсували у 2019 році. Особисто для мене важливою віхою став момент, коли я отримав право на торговельну марку в Україні. Тоді моє хобі перейшло в повноцінне виробництво.

Маємо запитання від аудиторії: "Робити гітари тяжко. Як зробили першу?"
Як це буває, у процесу створення першої гітари є своя історія. Я її робив повністю самостійно. Основна проблема полягала у деревині корпусу. В ті роки в Україні знайти бланк з “червоної деревини” було дуже складно, тому я вимушений був замовити його зі Сполучених Штатів. Мені прийшов цільний шмат гондураського махагоні, з дуже велетенського дерева, судячи по розташуванню кілець. При замовленні я вказав, щоб його зробили по товщині як в Gibson SG, приблизно 38 мм. Далі я почав його самостійно обробляти, робив фрезерування та фарбуваня. Доволі непогана гітара вийшла, в нас є трохи більше інформації про неї в інстаграмі.

Коли відбулось вторгнення у 2022 році, ти був в Києві весь час з 24-го?
Коли почалось повномасштабне вторгнення, було дуже важко. Бачили бойові дії власними очима, особливо запам’яталась робота наших пілотів, славнозвісних "Привидів Києва". Нам прийшлось переїхати на захід на декілька місяців. Але потім повернулися. До речі, це дало мені змогу отримати досвід дистанційного ремонту гітар. Покупці звертались, я розписував покроково інструкції, як і що робити, і клієнтам вдавалось самостійно лагодити інструменти.

Фото: Перша гітара від Bond Guitars
Здається, коли мені надсилали фотографії ваших інструментів, то я бачив там звичайні "страти" і "теле". Чи були такі, чи ви завжди виготовляли ексклюзив у форматі бутикового напрямку?
Ні. Якщо на фото були "страти" та інша класика, то я майже стовідсотково впевнений, що це інший український виробник під назвою Woodstock. Цей бренд виготовляє репліки, зокрема, "фендерів" 60-х років, тобто це дуже класичний дизайн. Ми – навпаки. Через те, що я почав робити гітари, бо хотів дуже нестандартну штуку для себе, від самого початку існування Bond Guitars всі наші моделі повністю автентичні. Від контурів до специфікацій – все унікальне. Ми не копіюємо дизайни відомих брендів.

А Woodstock – це конкуренти чи друзі?
Я знайомий із засновником Woodstock, Сергієм Семеновим. Коли ми розпочинали, в нас були ідеї стосовно спільних проектів, але з часом наші шляхи розійшлись, так як в них вектор діяльності націлений більше на репліки, а в нас – на свої, ексклюзивні дизайни і концепти. Зараз ми взагалі хочемо почати виготовляти хедлес інструменти, гітари в стилі кіберпанку, тобто щось таке, що є дуже нішевим.

В контексті того, що Jackson Guitars вже не ставлять на своїх серійних гітарах позначку "Made in USA", а тільки на інструментах зі свого Custom Shop, чи можна стверджувати, що ваші гітари повністю "Made in Ukraine"?
Простіше перерахувати, які частини інструментів у нас не виготовлені власноруч. Дизайн повністю унікальний, український. Кожен дизайн починається з чистого аркушу, копіювання відсутнє. Таке саме відношення до деревини, фарбування. Єдині елементи, що ми не робимо – це те, що ми фізично не можемо виготовити. Це кілки, бридж, потенціометри та у багатьох випадках звукознімачі.

В мене були дискусії, чи впливає дерево на звук. Чув різні позиції по цьому питанню. Дехто взагалі стверджував, що дерево майже не впливає. Цікава твоя думка, що впливає на звук в гітарі?
Богдан: Давай поставлю зустрічне запитання – припустимо в нас є фіксований бридж, і в ньому є сідла, які тримають струни. Якщо ми замінимо матеріал цих шести сідел в першому випадку – на алюміній, а в другому – на сталь. Чи змінить це звук?
Дмитро: Алюміній і сталь, я думаю, не сильно вплинуть на звук. А от композитні сідла від GraphTech ми почуємо.
Богдан: Це ми точно помітимо! Так як у мене є науковий ступінь PhD, я намагаюсь використовувати науковий підхід у всіх аспектах життя, зокрема в гітаробудуванні. Ми провели експеримент – брали одну Bond NP і, після того, як змінювали сідла (алюмінієві, цинкові та сталеві), проводили звукозапис. Записані семпли дійсно відрізнялися. Загалом в електрогітарі багато чого впливає на звук, тут інше питання – наскільки цей вплив є суттєвим та помітним. Дещо ми почуємо одразу, а дещо – хіба що побачимо на спектроаналізаторі. Деревина впливає менше, ніж звукознімачі чи фурнітура, але впливає доволі суттєво.


Фото: Bond Star Deluxe in Black Battleworn
Стосовно ваших дизайнів – ця гітара, Bond Star Deluxe. Вона мені дуже сильно сподобалась. Як подивився, так одразу думка в голові – "Ого!"
Найбільш цікавою є історія її виникнення. Ми вже четвертий рік намагаємось потрапити на європейський з'їзд гітарних виробників і гітаристів у Німеччині – Guitar Summit. Я постійно спілкуюсь з організаторами. Вони нас туди запросили цього року, навіть сказали, що у зв'язку з війною зможуть максимально нам допомогти. Але, на жаль, ми не отримали дозвіл, щоб туди потрапити. Цю чорну Bond Star Deluxe ми зробили якраз на цю виставку. Зверни увагу на особливий фініш Black Battleworn. Вона не зістарена, але виглядає так, ніби її знайшли посеред середньовічної битви. Поверхня гітари порізана лезами і ножами. Вона у нас рахується за артоб'єкт, окрім всього іншого.

Давай поговоримо про цю гітару. Вона в класичному стилі, але і не без інновацій. Цікаві форма і дерево, яке видно в дизайні. Яку деревину ви використовували?
Це, як не дивно, вільха, але не зовсім звичайна. В 2009 році, на самому початку мого шляху в виробництві гітар, була можливість провести заготівлю деревини. Ти знаєш, що для гітар найвищої категорії використовують "air dried wood", тобто дерево, що ніколи не було ні в печі, ні в промислових сушках, тощо. В мене залишилось трохи цієї вільхи з тих часів, і ми використали її саме для цього арт-білда. Тобто, відповідаючи на твоє запитання, це – вручну висушена вільха.

А яка саме вільха? Українська?
Так, саме українська. Хочу про це трохи розказати, адже раніше була можливість порівняти американську і українську вільху при одній формі деки. За характеристиками та відчуттями – це дещо різна деревина, і звук теж буде відрізнятися. Гриф в цій гітарі виготовлений з печеного клену. Ця технологія стала популярною відносно недавно. Я замовляв цей клен з Штатів, бо в нас ця технологія ще не сильно розвинута. Як вона працює – вони беруть клен, розміщують його в вакуумному контейнері і прогрівають до температури близько 400 градусів. При такому нагріванні залишки кленового сиропу та соку в дереві полімеризуються. На виході ми отримуємо модифіковану деревину. Я спочатку скептично ставився до всього цього. Але після того, як ми спробували зробити кілька грифів з цієї деревини, зробив висновок що ця штука дійсно працює.

Розкажи трішки про ваш фініш і покриття.
Це одна з наших унікальних фішок. Коли я займався музикою з гуртом, усі мої гітари були глянцевими. Часто бувало, що в мене просто не було часу на концертах після саундчеку їх протерти. Це виглядало дуже неохайно. Тоді я вирішив дослідити питання покриття: чи впливає воно на звук, які є види, тощо. Виникла ідея зробити фініш, який виглядав би сатиновим, трохи матовим, і щоб на ньому не залишалися б відбитки пальців. І нам це вдалося. На Bond Finish не залишаються відбитки, на відміну від звичайного матового чи глянцевого покриття. Нам це вдалося зі збереженням яскравості і кольору, і звуку, адже ми використали вкриту захисним шаром нітро-фарбу.

Стосовно цього, на твою думку, колір гітари впливає на ціну? Чи це міф?
Скоріше це міф. З того, що мені відомо, то тут є два приклади. Якщо є акустична гітара, що покрита чорною фарбою – її дека буде гірше працювати через суттєву товщину шару у порівнянні з прозорим покриттям. А ще є особливість Les Paul Studio, періоду двохтисячних. Є такі чутки з пруфами, що деревину, яка була не найкращої якості, вони фарбували в непрозорі кольори, а все якісне пускали на Wine Red моделі, бо там видно фактуру деревини. Це все, що я чув.

Розкажи також про вашу безанкерну систему Bond Guitars.
Є у нас така шпигунська розробка! Перша безанкерна система, а точніше система підсилення грифа без регульованого анкера, була розроблена іще в п'ятдесятих в американських гітарах Harmony. Струни гітари у стандартному строю мають фізичний натяг майже 50 кіло. Тобто, вони постійно тягнуть гриф, а гриф повинен мати певну відповідь на цей натяг. У більшості випадків ця відповідь – компресійний анкер всередині грифа. Однак, в нас виникла інша ідея. Для того, щоб досягти найкращого гітарного тону, ми вирішили дослідити, як працює гітара, а саме – як у ній розподіляється вібрація з точки зору акустики та фізики. Серед гітарних майстрів панує думка, що гриф повинен бути твердим і стабільним, щоб енергія залишалась в струні. Далі вібрацію цієї струни "чує" знімач, який відправляє сформований сигнал в підсилювач. Враховуючи це, у нас виникла ідея створити такий гриф, який би був настільки потужним, що струни не могли б його надмірно зігнути. Ми зробили тестову серію з цими нерегульованими анкерами. Виявилось, що вони аж занадто класні. Трохи дивно звучить, але вони були дійсно настільки хороші по технічним характеристикам та тональному результату, що ми вирішили залишити цю фішку виключно для нашого Custom Shop.

Остання гітара з цією технологією була виготовлена кілька років тому. Клієнти просто обирають інші, більш класичні рішення. Хоча ця система дає максимальний звук і стабільність, але з певними калібрами струн у поєднанні з нестандартними строями, можуть виникнути питання. Насправді, є чудовий компромісний варіант – японські анкери системи U-Channel Truss Rod. Це стандартний компресійний анкер, який знаходиться в П-подібному дюралюмінієвому профілі. Це одночасно дає нам підсилення грифу цим профілем і можливість регулювати анкер як зазвичай.

Стосовно цього, я також чув думку, що звук в електрогітарі – це не тільки про звук струн біля звукознімача, але й по всій довжині корпусу. Яка твоя думка з цього питання?
Так, це правда. Дуже цікава тема, спробую пояснити. На YouTube є відео, де люди експериментують – натягують гітарні струни на камінь, роблять корпус з каменю, тощо. Це дозволяє нам зрозуміти, як струнна система звучить без впливу деревини, фурнітури, бриджу. Тут доречна аналогія зі звукорежисурою – там є активна і пасивна еквалізація. Багато хто вважає, що деревина активно впливає на звук, але, насправді, деревина може тільки "забирати" на себе певні частоти, тобто вона є пасивним еквалайзером. Наприклад, якщо в тебе гітара з махагоні, то він забере зі звуку високі частоти. А от якщо струнна система натягнута на каміння, або на металеву балку – в струні залишається майже повний спектр звуку, і все буде залежати від звукознімача. В реальній гітарі основу тону задає деревина, фурнітура, конструкція бриджу, і далі вже – електроніка. Але суттєвість впливу електроніки на загальний тон є більшою.

Давай трішки про бас поговоримо. Ось цей бас, що в тебе висить, Bond Raccoon. Ви робите переосмислення Precision Bass?
Саме так. Коли я виступав з гуртом в якості басиста, мені завжди подобалось слухати бас у форматі фестивального звуку. Це давало можливість почути як працюють баси на всіх частотах. З позиції звукорежисера, електрогітара є Lo-Fi інструментом – вона звучить від нижньої середини до верхньої середини. А от бас гітара за своєю сутністю є скоріш Hi-Fi інструментом, бо вона звучить від сабів і до високих частот. Класичні моделі басів, вони всі дуже по-своєму спрацьовують в міксах. Наприклад, Precision – це бас, в якого є низи, є середина і майже немає верхів. Особливо в порівнянні з Jazz Bass, в тоні якого є високі частоти, завалена середина, і є саби, крайній низ. Стосовно басів від Bond Guitars – як і з гітарами, ми беремо всі цікаві ідеї з класики, і намагаємось їх осучаснити і переосмислити. Bond Raccoon – це переосмислення Precision басу, направлене на виправлення основних проблем класичного варіанту. Тут суттєво більше сабів, низів та відкриті високі, що дає можливість грати слеп. Але ядро тону – той самий Precision. Все це можливо за рахунок підібраної деревини і правильної електроніки. При тому, що це все в пасиві, тобто він не потребує батарейки на борту.

Така от гітарно-басова магія. Дякуємо Дмитру та Богдану за цікаву розмову та пропонуємо підписатися на наші Facebook та Instagram сторінки, а також на YouTube канал "Гітарні Історії", щоб завжди бути в курсі останніх подій та анонсів.

Bond Guitars – Bond to Music.


Фото: Bond Raccoon Deluxe у фірмовому покритті Matt Black